Автор: Світлана Благодєтєлєва-Вовк, викладач.
Загальне враження — вже краще. Викладені положення мають логічний, послідовний характер. Запропонована концепція є системною.
Однак, як на мене, розділи щодо управління та економіки/фінансування не відповідають потребам розвитку освіти.
В розділі про управління знову мова йде про повноваження, без передбачення відповідальності за їх невиконання. Контроль, як система зворотнього зв'язку інституціоналізований слабко. Імовірно тому, що у нас загалом погано уявляють, що таке зворотній зв'язок і як його варто організовувати. Наприклад, нечітко визначена сфера повноважень освітнього омбудсмена.
До речі, проблемним є питання роботи суб'єктів освітньої діяльності фізичних осіб, бо передбачається їх ліцензування, а у положеннях щодо ліцензування згадуються тільки юридичні особи. Тобто маємо справу з колізією.
Щодо економіки освіти, то прогресом є визначення освітньої послуги, однак, у відповідному розділі нема жодного натяку на те, як визначається вартість освітніх послуг. Це серйозний недолік, оскільки при наявності договірних відносин і будь-яких можливостей фінансування існує імовірність зловживань бо встановити справедливу ціну освітньої послуги неможливо (відсутній навіть натяк на такий механізм). Знову-таки жодного натяку не має про ринок освітніх послуг і його зв'язок з ринком праці.
Думаю, економічні положення законопроекту є загалом антиринковими, тобто такими, що унеможливлюють ефективний обмін та започаткування конкуренції/кооперації у сфері освіти.
Видно, ідеологи проекту розраховують запустити інший, відмінний від ринкового, еволюційний процес відбору освітніх закладів. Який саме? Певно чиновницький, адміністративно-командний. Це викликає, як каже Меркель, глибоку занепокоєність.
Comments