ОЙ НЕ ХОДИ, ГРИЦЮ, ТА Й НА ВЕЧОРНИЦІ Українська народна пісня
Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці, Бо на вечорницях дівки чарівниці. Котрая дівчина чорні брови має, То тая дівчина усі чари знає. Котрая дівчина чорні брови має, То тая дівчина усі чари знає.
У неділю рано зіллячко копала, А у понеділок пополоскала, Прийшов вівторок — зіллячко зварила, А в середу рано Гриця отруїла. Прийшов вівторок — зіллячко зварила, А в середу рано Гриця отруїла.
Як прийшов четвер, та вже Гриць помер, Прийшла п’ятниця — поховали Гриця, А в суботу рано мати дочку била: «Ой нащо ж ти, доню, Гриця отруїла?» А в суботу рано мати дочку била: «Ой нащо ж ти, доню, Гриця отруїла?»
«Ой мамо, мамо, Гриць жалю не має, Нащо ж Гриць, мамо, разом двох кохає! Нехай же не буде ні тій, ні мені, Нехай достанеться Гриць сирій землі. Нехай же не буде ні тій, ні мені, Нехай достанеться Гриць сирій землі.
Оце ж тобі, Грицю, я так ізробила, Що через тебе мене мати била! Оце ж тобі, Грицю, за теє заплата — Із чотирьох дощок дубовая хата! Оце ж тобі, Грицю, за теє заплата — Із чотирьох дощок дубовая хата!»